Ваш кошик порожній

Купити

Кількість: 0

Всього: 0,00

0

Пантеон (Париж, 18-те століття)

Пантеон (Париж, 18-те століття)

Пам’ятка культури неокласичного стилю в Латинському кварталі Парижа. Побудований у 1791-му році як церква святої Женев'єви, сьогодні Пантеон є усипальницею видатних особистостей Франції.

Мистецтво

Ключові слова

Panthéon, классицист, класицизм, французська, гробниця, Сент-Женев'єва, монумент, церква, Париж, архітектура, будівля, купол, Франція, Людовік XV, Суфлот, Miraboau, Вольтер, Руссо, Віктор Гюго, Зола, Кюрі, Дюма, Фуко, Монж, Перрін, Клод Моне, Пастер, фасад, Стиль

Пов'язані об'єкти

Сцени

Церква

Історія Пантеону

Будівництво храму почалося в 1757-му році за наказом короля Людовика XV. Він дав обітницю побудувати храм на честь Святої Женев'єви, покровительки Парижа, у разі свого одужання.
Роботами керував придворний архітектор Жак-Жермен Суффло. Людовик XV не дожив до освячення храму - будівля була завершена лише в 1791-му році за часів правління Людовика XVI.

Згодом, за рішенням революційного уряду Франції, цей величезний храм став меморіалом пам'яті для самих видатних французів.

Пізніше Наполеон Бонапарт повернув храм Церкві. Однак у 1885-му році знову було вирішено, що Пантеон стане мавзолеєм для найдостойніших громадян Франції. (Слів на фронтоні також вказують на призначення будівлі: "Великим людям вдячна вітчизна"). Оноре Мірабо і Вольтер стали першими, кого у 1791-му році поховали у Пантеоні. Пізніше ще кілька десятків французів удостоїлися цієї честі; серед них були Жан-Жак Руссо, Віктор Гюго, Еміль Золя і сімейна пара Кюрі.
Останнім у Пантеон "переселився" Олександр Дюма-батько, якого у 2002-му році (через 132 роки після смерті) перепоховали у "храм усіх богів".

Особливістю будівлі, крім усього іншого, є те, що саме тут Леон Фуко у 1851-му році продемонстрував свій знаменитий експеримент з маятником і цим самим довів факт обертання Землі.

Розріз

Будівля

Пантеон є одним із перших шедеврів неокласичного стилю.
В процесі проектування цієї монументальної будівлі Суффло взяв за основу колонаду римського Пантеону і купол лондонського кафедрального собору Святого Павла.
Споруда містила готичні конструкційні рішення і цим самим відкрила нову главу в історії релігійного будівництва.

Будівля, довжиною 110 метрів, шириною 85 метрів і висотою 83 метри, має форму грецького хреста. Вершину храму увінчує величезний купол.

У 2005-2006 роках група істориків та архітекторів таємно відреставрувала античний годинниковий механізм Пантеону.

Фасад

Анімація

Озвучування

Пантеон - це архітектурна пам’ятка культури неокласичного стилю у Латинському кварталі французької столиці. Він є однією із найбільших і значних споруд класичного стилю не тільки у Парижі, а й у всій Франції. Будівництво храму почалося в 1757-му році за наказом короля Людовика XV.
Король Франції присягнувся побудувати церкву, присвячену покровительці Парижа святій Женев'єві, якщо він одужає від тяжкої хвороби. Одужавши, він віддав наказ побудувати церкву на місці руїн абатства святої Женев'єви. Архітектором був обраний Жак-Жермен Суффло. Взявши за взірець римський Пантеон, Суфло розробив амбіційний проект храму у 110 метрів в довжину, 84 метри в ширину і 83 метри в висоту, з масивним портиком коринфського стилю і величезним куполом. На жаль, через фінансові проблеми будівництво завершилося тільки в 1791-му році, вже під час правління Людовика XVI.

Завершення будівництва храму збіглося з початком французької революції і новий революційний уряд зробив з ще не освяченої церкви некрополь для видатних людей Франції, який отримав назву Французького Пантеону. На фронтоні з'явився напис «Aux grands hommes, la patrie reconnaissante» (Великим людям вдячна вітчизна).
Після цього Пантеон ще двічі ставав церквою, а з 1885-го року, коли в ньому був похований Віктор Гюго, церква святої Женев'єви остаточно стала усипальницею.
Граф Оноре Мірабо - видатний французький політик та оратор, став першими, кого у 1791-му році поховали у Пантеоні. Пізніше ще кілька десятків французів удостоїлися цієї честі; серед них були Жан-Жак Руссо, Віктор Гюго, Еміль Золя і сімейна пара Кюрі.
Останнім у Пантеоні був похований Олександр Дюма-батько, якого у 2002-му році, аж через 132 роки після смерті, перепоховали у "храм всіх богів".

Пантеон є прикладом раннього неокласицизму і відомий не тільки як місце поховання великих людей Франції, але й тим, що саме тут, у 1851-му році, французький фізик Леон Фуко провів свій знаменитий експеримент з маятником і цим самим довів факт обертання Землі.

Пов'язані об'єкти

Наполеонівські війни

Наполеон I, який коронував себе імператором, був одним з найвидатніших полководців в історії.

Історична топографія (населені пункти)

Знайди визначні історичні місця на мапі світу.

Церква святого Йована в Канео (Охрид, 13ст)

Ця побудована на скелі православна церква названа на честь святого Йована Богослова.

Готичний кафедральний собор (Клермон-Ферран, 15 століття)

Собор названий на честь Вознесіння Діви Марії. Його вважають перлиною французької готики.

Османська архітектура в Угорщині (17 століття)

Рештки османської архітектури в Угорщині, мечеть Газі Касім Паші в місті Печ та Мінарет в місті Еґер.

Одяг (Західна Європа, 18 століття)

Одяг відображає стиль життя і культуру жителів регіону.

Пантеон (Рим, 2-ге століття)

«Храм всіх богів» був збудований за часів правління римського імператора Адріана.

Людовик XIV (Король-Сонце)

Французький монарх, який отримав своє прізвисько через розкішний і екстравагантний спосіб життя.

Тадж-Махал (Аґра, 17-те століття)

Цей мавзолей розташований в Індії. Центральним елементом комплексу є надгробок з білого мармуру, побудований Шах Джаханом у пам'ять про свою кохану дружину.

Гільйотина

Цей пристрій отримав свою назву на честь французького лікаря та був призначений для здійснення більш "гуманної" страти.

Тріумфальна арка (Париж, 1836)

Будівництво Тріумфальної арки, було завершено лише після розгрому Наполеона Бонапарта, в 1836 році.

Солдат армії Наполеона (19-те століття)

Велична армія Наполеона I Бонапарта вважалася непереможною.

Ейфелева вежа (Париж, 1889 рік)

Металева вежа з решітчастою структурою, збудована для Всесвітньої виставки 1889 року, стала символом столиці Франції.

Бастилія (Париж, 18-е століття)

Паризька в'язниця стала легендарною через революційні подіі 1789 року.

Мечеть Джаме (Ісфаган, 15 століття)

Через архітектурне рішення та орнаментику мечеті її оцінюють як шедевр ісламського мистецтва.

Софійський собор, Ая-Софія (Стамбул)

Храм "Премудрості Божої", побудований за часів Візантійської імперії, одна з найрелігійніших будівель до 1935 року відколи діє як відомий музей.

Added to your cart.