Ваш кошик порожній

Купити

Кількість: 0

Всього: 0,00

0

Місія "Нові горизонти" (New Horizons)

Місія "Нові горизонти" (New Horizons)

Космічний зонд "Нові горизонти" було запущено в 2006 з метою дослідження планети Плутон і пояса Койпера.

Географія

Ключові слова

Нові горизонти, Пояс Койпера, Плутон, карликова планета, Харон, супутники Плутона, космічний зонд, гравітаційний маневр, зовнішній простір, тяжіння, Сонячна система, дослідження космосу, Астрономія, Географія

Пов'язані об'єкти

Сцени

Сонячна Система

Плутон вважали найменшою планетою Сонячної системи до 2006 року. Його діаметр менший, ніж діаметр Місяця (2372 км). Однак зараз його зараховують до нової категорії - карликова планета.

Він знаходиться у 39,5 разів дальше від Сонця, ніж Земля.

Харон - найбільший природний супутник Плутона. Порівняно з Плутоном він значно більший по розмірах (діаметр: 1208 км). Співвідношення їх розмірів становить 2 до 1. Таким чином систему Плутона-Харона розглядали як подвійну систему планет.

Через відносно велику масу супутника (співвідношенні 8 до 1), їх спільний центр мас знаходиться за межами Плутона, таким чином вони обертаються навколо один одного.

Середня щільність Плутона складає 1,87 г/см³. Вона складається з твердих матеріалів, що були стиснуті при високих температурах. Його поверхня, головним чином, складається із замороженого азоту і метану, які тануть протягом дня і створюють тонку атмосферу.

Середня температура: -230 ° C
Орбітальний період: приблизно 248 земних років
Період обертання: 6,39 днів
В нього є 5 відомих супутників

Пояснення термінів:
Карликова планета: небесне тіло, що обертається навколо Сонця, досить великих розмірів, щоб бути сферичною, і яка не розчищає простір навколо своєї орбіти. Розмір карликових планет коливаєтсья між розмірами астероїдів і звичайних планет. Плутоїди - це транснептунові карликові планети.

Орбіта Плутона

  • Плутон
  • Сонце
  • середня відстань від Сонця: 5 900 000 000 км
  • орбітальний період: 248 років
  • Орбіта Плутона - Орбіта Плутона має значний нахил до площини екліптики, тобто площини орбіти Землі (більш ніж 17°). Відхилення орбіти Плутона найбільше з усіх відомих планет Сонячної системи.
  • Пояс Койпера

Характеристики:

Діаметр: 2372 км (0,19 діаметра Землі)

Маса: 1,305 х 10²² кг (0,0021 маси Землі)

Середня густота: 1,86 г/см³

Тяжіння на поверхні: 0,063 г

Кількість супутників: 5

Середня відстань від Сонця: 5900 млн км = 39,5 а.o.= 5,5 світових годин

Довжина орбіти: 36 530 000 000 км = 244,18 а.о.

Ексцентриситет орбіти: 0,248 807 66

Орбітальний період: близько 248 років

Супутники Плутона

  • Плутон
  • Харон
  • Стікс
  • Нікта
  • Кербер
  • Гідра

Характеристики:

Харон

Середня відстань до Плутона: 19 600 км
Орбітальний період: 6,387 днів
Діаметр: 1208 км

Стікс

Середня відстань до Плутона: 42 400 км
Орбітальний період: 20,2 дні
Діаметр: 7 х 5 км

Нікта

Середня відстань до Плутона: 48 700 км
Орбітальний період: 24,9 днів
Діаметр: 42 х 36 км

Кербер

Середня відстань до Плутона: 57 750 км
Орбітальний період: 32,2 дні
Діаметр: 12 х 4,5 км

Гідра

Середня відстань до Плутона: 64 750 км
Орбітальний період: 38,2 дні
Діаметр: 55 х 40 км

Карликова планета Плутон

  • Область дослідження

Розміри

  • Плутон
  • Харон
  • Стікс
  • Нікта
  • Кербер
  • Гідра

Земля
Діаметр: 12 756 км
Маса: 5,974 x 10²⁴ кг

Плутон
Діаметр: 2370 км
Маса: 1,305 x 10²² кг

Харон
Діаметр: 1208 км
Маса: 1,59 x 10²¹ кг

Стікс
Розмір: 7 x 5 км

Нікта
Розмір: 42 x 36 км

Кербер
Розмір: 12 x 4,5 км

Гідра
Розмір: 55 x 40 км

Ракета-носій (РН)

  • перший ступінь ракети-носія
  • РД-180 основний двигун - При запуску знадобилось 382 тонн підйомної сили.
  • твердопаливний ракетний прискорювач - На ракеті було встановлено 5 екземплярів.
  • другий ступінь ракети-носія (Центавр)
  • ракетний двигун RL-10 - ЇЇ двічі запускали у Фазі Кентавра, що допомогло уникнути земної сили тяжіння.
  • Головний аеродинамічний обтікач - Захищав космічний зонд від впливу тиску та тепла під час запуску.
  • третій ступінь ракети-носія
  • двигун Star 48 b - Його застосували на третьому етапі запуску ракети-носія з метою виходу на траекторію до Юпітера.
  • космічний зонд - Маленький космічний корабель (розміром як фортепіано). При запуску його маса становила близько 500 кг. На ньому було 7 приладів для наукових досліджень.

Фази запуску:

0:00:00 Завершення роботи та запуск ракети "Atlas V"

0:01:47 Від'єднання твердопаливних (5) прискорювачів

0:03:23 Від'єднання головного аеродинамічного обтікача

0:04:33 Завершення роботи та від'єднання головного двигуна

0:04:43 Запуск другого ступеня ракети-носія "Центавр"

0:41:59 Завершення роботи та від'єднання "Центавр"

0:42:37 Запуск двигуна Star 48B

0:47:32 Від'єднання двигуна Star 48B

Космічний зонд "Нові горизонти"

  • Камера LORRI - Телескопічна камера з високою роздільною здатністю, яка має основне дзеркало 20,8 см в діаметрі. Вона може фотографувати на великих відстанях. (Long Range Reconnaissance Imager).
  • Оглядова фотокамера Ralph - Кольорова камера та інфрачервоний спектрометр. Його функція досліджувати геоморфологію, склад і температуру поверхні.
  • Радіоспектрометр REX - Вимірює атмосферний тиск, температуру і щільність. (Radio Science Experiment)
  • Вимірювач параметрів частинок сонячного вітру SWAP - Сонячний вітер і плазмовий спектрометр. Фіксує взаємодію Плутона із сонячним вітром. (Solar Wind Around Pluto)
  • Спектрометр енергетичних частинок PEPSSI - Спектрометр, досить чутливий, щоб виявити навіть незначну кількість атмосферного газу. (Pluto Energetic Particle Spectrometer Science Investigation)
  • Детектор пилу SDC - Студенти, які побудували цей інструмент і надалі ним користуються. Він вимірює концентрацію пилу та його розподіл в Сонячній системі. (Student Dust Counter)
  • Радіоізотопний термоелектричний генератор RTG - Радіоізотопний термоелектричний генератор, який забезпечує космічний зонд електрикою.

Космічний зонд "Нові горизонти" було запущено 19 січня 2006 року з метою дослідження системи Плутон-Харон та інших 4-х супутників Плутона, а також об'єктів пояса Койпера. Космічний зонд подорожував протягом 9 років та подолавши 5 млрд км досяг Плутона.

На борту зонду "Нові горизонти" були 7 наукових приладів, які використовують для фотографування та дослідження поверхні та атмосфери Плутона. Також там був інструмент, побудований студентами. Функція цього інструмента полягала у вимірюванні та відображенні кількості та розподілу пилу в Сонячній системі з 2012 по 2015 рік.

Траєкторія космічного зонду

Космічний зонд "Нові горизонти" - перший зонд, який полетів на Плутон. А також, це перша місія по дослідженню подвійної системи та льодяної карликової планети.

Зонд прибув на Юпітер менше ніж через рік після запуску, де виконав так званий гравітаційний маневр. Цей маневр застосовують з метою збільшення швидкості космічного корабля і зміни його траєкторії польоту шляхом використання орбітальної енергії планети. Як тільки космічний корабель наближається до планети і летить у напрямку її руху, гравітація планети впливає на космічний корабель збільшуючи його імпульс та швидкість.

Через гравітаційний імпульс Юпітера, швидкість космічного зонду збільшилась на 14 000 км/год. Тим часом Юпітер втратив незначну кількість енергії.

Завдяки енергії Юпітера космічний зонд пришвидшив свою подорож до Плутона та пролетів повз планету 14 липня 2015 року.

Слідом за Плутоном, космічний зонд продовжив подорожувати у пояс Койпера. Тепер він прямує до 2014 MU₆₉, транснептунового об'єкту із поясу Койпера діаметром 45 км. Космічний зонд долетить до нього 31 грудня 2019 року. Вивчення цього об'єкта допоможе нам дізнатися більше про давню історію Сонячної системи.

Результати

Плутон

Поверхня:
- Високоякісні фото поверхні Плутона
- Точний діаметр Плутона
- Гори висотою близько 3 км, які містять водяний лід
- Конвективні потоки в крижаному покриві
- Активні льодовики азоту
- Заморожений чадний газ, велика кількість замороженого метану
- Коричнево-червоний колір викликаний толіном (речовина, утоворена з метану та етану в наслідок впливу ультрафіолетової радіації)
- Сліди геологічної активності

Атмосфера:
- Сучасна атмосфера Плутона подібна до атмосфери Землі раннього періоду
- Дуже низький тиск на поверхні землі (половина земного)
- Іонізовані гази можна знайти поза межами Плутона на відстані 70-110 тисяч км. Вони походять з атмосфери Плутона і були видуті сонячним вітром.

Харон

Поверхня:
- неоднорідна поверхня, (гірські ланцюги 1000 км завдовжки, каньйони 8 км глибиною)
- толін на Північному полюсі супутника

Анімація

  • Сонце
  • Меркурій
  • Венера
  • Земля
  • Марс
  • Юпітер
  • Сатурн
  • Уран
  • Нептун
  • Плутон
  • Пояс Койпера
  • Сонячна система
  • Плутон
  • Харон
  • Стікс
  • Нікта
  • Кербер
  • Гідра
  • Область дослідження
  • перший ступінь ракети-носія
  • РД-180 основний двигун - При запуску знадобилось 382 тонн підйомної сили.
  • твердопаливний ракетний прискорювач - На ракеті було встановлено 5 екземплярів.
  • другий ступінь ракети-носія (Центавр)
  • ракетний двигун RL-10 - ЇЇ двічі запускали у Фазі Кентавра, що допомогло уникнути земної сили тяжіння.
  • Головний аеродинамічний обтікач - Захищав космічний зонд від впливу тиску та тепла під час запуску.
  • третій ступінь ракети-носія
  • двигун Star 48 b - Його застосували на третьому етапі запуску ракети-носія з метою виходу на траекторію до Юпітера.
  • космічний зонд - Маленький космічний корабель (розміром як фортепіано). При запуску його маса становила близько 500 кг. На ньому було 7 приладів для наукових досліджень.
  • Камера LORRI - Телескопічна камера з високою роздільною здатністю, яка має основне дзеркало 20,8 см в діаметрі. Вона може фотографувати на великих відстанях. (Long Range Reconnaissance Imager).
  • Оглядова фотокамера Ralph - Кольорова камера та інфрачервоний спектрометр. Його функція досліджувати геоморфологію, склад і температуру поверхні.
  • Радіоспектрометр REX - Вимірює атмосферний тиск, температуру і щільність. (Radio Science Experiment)
  • Вимірювач параметрів частинок сонячного вітру SWAP - Сонячний вітер і плазмовий спектрометр. Фіксує взаємодію Плутона із сонячним вітром. (Solar Wind Around Pluto)
  • Спектрометр енергетичних частинок PEPSSI - Спектрометр, досить чутливий, щоб виявити навіть незначну кількість атмосферного газу. (Pluto Energetic Particle Spectrometer Science Investigation)
  • Детектор пилу SDC - Студенти, які побудували цей інструмент і надалі ним користуються. Він вимірює концентрацію пилу та його розподіл в Сонячній системі. (Student Dust Counter)
  • Радіоізотопний термоелектричний генератор RTG - Радіоізотопний термоелектричний генератор, який забезпечує космічний зонд електрикою.

Озвучування

Плутон вважали найменшою планетою Сонячної системи до 2006 року. Однак зараз його зараховують до нової категорії - карликова планета. Він знаходиться у 39,5 разів дальше від Сонця, ніж Земля.

Плутон - найбільша карликова планета з діаметром меншим, ніж у Місяця. Він складається з твердих матеріалів, стиснутих при високих температурах. Його поверхня, головним чином, складається із замороженого азоту та метану, які тануть протягом дня і створюють розріджену атмосферу.

Харон - найбільший природний супутник Плутона. Протягом багатьох десятиліть його вважали єдиним супутником Плутона, але ще 4 супутники виявили в 2005 році. Ці супутники подані у порядку зменшення їх розмірів: Гідра, Нікта, Кербер і Стікс.

Діаметр Плутона складає 2372 км, а це 19% діаметра Землі. Розмір Харона відносно Плутона значно більший, таким чином, це дало підстави називати систему Плутон-Харон подвійними карликовими планетами. Діаметр двох інших супутників не перевищує навіть 60 км.

Мета космічного зонду "Нові горизонти" - дослідження Плутона та його супутників, а також дослідження об'єктів пояса Койпера. На борту зонду є 7 приладів для наукових досліджень, які використовують для фотографування та дослідження поверхні та атмосфери Плутона. До наукового інвентаря вперше увійшов інструмент, побудований студентами, функція якого була вимірювати та наносити на карту концентрацію пилу та її розподіл в Сонячній системі у період від 2012 до 2015 року.

Космічний зонд "Нові горизонти" було запущено 19 січня 2006 року. Знадобилось 9 років щоб подолати відстань у 5 млрд км та досягти Плутона.
Космічний зонд "Нові горизонти" - перший зонд, який полетів на Плутон. А також, це перша місія по дослідженню подвійної системи та льодяної карликової планети.

Зонд прибув на Юпітер менше ніж через рік після запуску, де виконав так званий гравітаційний маневр. Цей маневр застосовують з метою збільшення швидкості космічного корабля і зміни його траєкторії польоту шляхом використання орбітальної енергії планети. Як тільки космічний корабель наближається до планети і летить у напрямку її руху, гравітація планети впливає на космічний корабель збільшуючи його імпульс та швидкість. Через гравітаційний імпульс Юпітера, швидкість космічного зонду збільшилась на 14 000 км/год. Тим часом Юпітер втратив незначну кількість енергії.


Завдяки енергії Юпітера, космічний зонд пришвидшив свою подорож до Плутона та пролетів повз планету 14 липня 2015 року. Слідом за Плутоном, космічний зонд продовжив подорож до поясу Койпера. Тепер він прямує до 2014 MU₆₉, транснептунового об'єкту із поясу Койпера, діаметром 45 км. Космічний зонд долетить до нього 31 грудня 2019 року.

За допомогою місії космічного зонду "Нові горизонти" ми дізналися багато фактів про Плутон, а саме: його точний діаметр, який більший, ніж вважали раніше. Поверхня Плутона коричнево-червоного кольору та більш різноманітна і неоднорідна, ніж спочатку вважалося, в той час як атмосферний тиск поверхні планети нижчий, ніж очікувалося. Також, сонячний вітер поступово здуває атмосферу, як це сталося з атмосферою Землі на її ранньому етапі еволюції. У Харона також є неоднорідна поверхня з коричнево-червоним Північним полюсом.

Пов'язані об'єкти

Космічний телескоп Хаббл

На роботу космічного телескопа "Хаббл" не впливає атмосфера Землі.

Космічний телескоп "Кеплер"

Космічний телескоп "Кеплер" був запущений НАСА для пошуку придатних для життя землеподібних планет.

Космічні зонди "Вояджер"

Космічні апарати "Вояджер" вийшли за межі Сонячної системи. Вони ведуть випробування і заодно несуть з собою послання людства.

Місія "Світанок" (Dawn)

Дослідження астероїда Веста і карликової планети Церери дозволить отримати інформацію про ранній період розвитку Сонячної системи та формування...

Система Плутон - Харон

Харон - найбільший супутник карликової планети Плутон.

Розвиток небесної механіки

Анімацію присвячено видатним астрономам та фізикам, чиї досягнення змінили наші уявлення про Всесвіт.

Закони руху планет Кеплера

Три важливих закони, що описують рух планет були сформульовані Йоганном Кеплером.

Життєвий цикл Сонячної системи

Сонце і планети зародились з пилової хмари, що ущільнилась, приблизно 4,5 мільярда років тому.

Термоядерний реактор

Термоядерний синтез є практично необмеженим джерелом енергії.

Програма дослідження Марса

Космічні зонди та марсоходи досліджують структуру Марса та можливі сліди життя.

Типи штучних супутників

Штучні супутники, що обертаються навколо Землі використовуються як в мирних, так і у військових цілях.

Спейс Шаттл ("космічний човник")

Американські багаторазові космічні кораблі НАСА, що призначалися для транспортування людей.

Розміри планет

Внутрішні планети Сонячної системи планет - земна група, а зовнішні планети - газові гіганти.

Цікаві факти астрономії

Ця анімація представляє деякі цікаві факти в області астрономії.

Уран

Сьома від Сонця газова планета-гігант.

Сатурн

Друга за розміром планета Сонячної системи, відома своєю системою кілець.

Нептун

Зовнішня планета в Сонячній системі, найменша газова планета.

Меркурій

Найближча до Сонця планета і одночасно найменша планета Сонячної системи.

Марс

На червоній планеті ведуться пошуки води і слідів життя.

Юпітер

Юпітер - найбільша планета Сонячної системи, вона в два з половиною рази перевищує масу всіх інших планет.

Земля

Земля — третя від Сонця планета Сонячної системи та єдина планета, на якій відоме життя.

МКС (Міжнародна Космічна Станція)

Міжнародна космічна станція є заселеним супутником, який був сконструйований у співпраці з 16 країнами.

Венера

Венера є другою планетою від Сонця і другим за яскравістю, після Місяця, небесним тілом на нічному небі.

Політ в космос Юрія Гагаріна (1961)

12 квітня 1961 року, Юрій Гагарін став першою людиною яка побувала в космосі.

Сонячна система, oрбіти планет

Навколо Сонця по еліптичним орбітам обертаються 8 планет.

Місія Кассіні - Гюйгенс (1997-2017)

Космічний апарат Кассіні-Гюйгенс досліджував Сатурн його кільця і супутники, майже 20 років.

Супутник-1 (1957)

Виготовлений у Радянському Союзі супутник це перший космічний апарат, який запустили у космос (жовтень 1957 років).

Added to your cart.